Про пана Тралялінського.
В Співовицях, славнім місті, |
|
|
То ж бо зранку, по сніданку Це поважне товариство Завжди в зборі, щоб співати З паном пісню урочисто. Як підніме пан Траліслав Свою руку-тралялюку, Всі вмовкають, а по хвилі Хор виводить диво-звуки: "Траля-траля-траляля, Траляляля, траля-траля!" Вже і з кухні траляляють - Про господаря співають, А водій, що пана возить, З гаража все траляльозить. Вже співають на базарі, Перехожі на бульварі, Листоноша - Траляльоша, І крамарка - Тралялярка, І учитель - Тралялітель, І редактор - Траляляктор, І бабуся - Тралялюся. Ще й маленька мишка, Сіра Тралялішка, Хоч боїться котика, Того Траляльотика, Сіла у куточок, В темний траляльочок, Й теж пищить тихесенько: "Траля-тралялесенько!" |