Дві білки та лисиця.

Дві білки знайшли горіх і повадилися між собою.
— Він мій,— сказала перша білка,— бо я його перша увиділа.
— Ні, він мій,— кричала друга.— Я його підняла.

Услухала сей спір лисиця.
— Не вадьтеся,— сказала вона,— я помирю вас!
Стала між білками, розкусила горіх і сказала:
— Сія половина належить тому, хто увидів горіх, сія же — тому, хто його підняв; а зерно — мені: за те, що я вас помирила.
По сих словах передала білкам порожні скорлупи, серединку ж положила собі в рот і втекла.